Боже,
Мені дуже потрібен цей чоловік.
Увесь його мужній стан,
Вся ніжність його повік.
Я б готувала йому сніданок.
А на обід,
Зцілювала глибинність ран.
Я б любила його весь свій вік,
Поки титри не загородили екран.
Боже,
Прошу в Тебе крихту терпіння,
Щоб не зірватись у політ.
Та не розбитись об каміння
Реальності нашого сьогодення,
Нашого буття.
Бо в ньому зашитий магніт,
З найбільшою силою тяжіння,
І мене всюди притягує його слід.
Боже,
Я дякую Тобі за цей шанс,
Дарувати йому тепло,
Вживати у розмові "нас".
Думати про нього завжди,
Постійно.
Як би важко нам не було,
І як не розпорядиться час,
Я хочу, щоб кохання у нас жило.
Вічно і нетлінно.
