Воїну батальйону ОУН, ЗСУ
присвячено
Воїну батальйону ОУН та ЗСУ присвячено
Проклята буде хай орда кремлівська,
Що в нас криваву бійню розпочала.
Хрестами вкрилась праземля батьківська,
Синів найкращих в собі поховала.
Добралася й до Василя Кіндрата –
Що в батальйон ОУН пішов служити.
Було у нього все – робота, хата,
Сім’ я, родина, тільки б жити й жити.
Та він не міг сидіти просто в хаті
У час, коли країна терпить муки,
Коли на часті розривають Матір,
Пішов на схід по волі, не з принуки.
І воював – безстрашно, чесно, щиро.
Хоругву ОУН вивісив на шахті.
Він бачив смерті кров’яне місиво,
Але дост́ояв на пекельній вахті.
Ворожий танк і постріл. Захитався:
«Прощайте, жінко, діти і родина!»
Він Україну піднімать збирався.
Він свято вірив, встане Україна!
30.05.15 Л. Пікас
Будь-які руїни можна відбудувати. А втрачені життя вже не повернути... 
