А плінтусом моїм прибито твою стелю,
Пробач я ледь слова до купи клею,
Те що для тебе верхня вже полиця,
Для мене, любий, ще така дрібниця.
А стеля твоя моїм плінтусом прибита,
І пасувала б тут, напевне, рима соковита,
Але усе що ти зробити, любий, взмозі
Валяється у мене на підлозі.
Межа можливостей, твій верх, край, фініш,
Для мене лиш розгін і що тут зміниш?
Бо плінтус мій тримає твою стелю,
Тобі б моїх можливостей хоч жменю...
Твої слова не втримають драбину,
Ти ж не добрався ще й до половини,
Оце уся межа твоїх страждань?
Їй не торкнутися моїх простих бажань!
2015
