Вночі холодною зимою
Цей дивний сон мені наснився,
Що я, з зеленоокою весною,
Мов з дівою живою в нім зустрівся.
Вона сама в своїй хатинці,
Ховалась від зими.
І щоб ніхто не бачив, наодинці,
Зелені ткала килими.
Квітасті сукні вишивала,
Для всіх кущів, дерев, садів.
А ті у вікна зазирали,
Ліс перешіптував, радів.
А ще теплом кохання надихала.
Зігрілись руки у старенької зими,
Вона поволі їх розжала,
Життя звільнилось для весни.
березень 2009
́
