Зима нарешті! Все таки діждались
Морозів й круговерті білих мух.
І настрої зимові проявились,
Бадьорість виявляє людський дух.
Затрималась, та, врешті-решт, прийшла,
Йордан у лід морозами скувала.
Чарівною красою в душу увійшла,
Дзвінкоголосо в дзвони заспівала.
І чистим білосніжним покривалом
Прикрила землю: Відпочинь! Засни!
Під таємничим сніговим забралом
Чекай прийдешньої весни.
Зима, зима. Завія. Сніговиця.
Земних стихій улюблена пора.
Серця веселі, в усмішках обличчя,
А над усе – щаслива дітвора.
Зима, зима! Врочиста і святкова.
Різдвом освячується усмішка твоя.
Землі вкраїнської добробут і обнова,
Надія, Віра і Любов моя!
