У кожного своя винагорода-
Хтось п'є шампань із кубка золотого,
Хтось із копитця хлеще чорну воду
І вже ніколи не стає на ноги...
У кожного свої прерогативи:
Блакитне небо - чи в'язке болото,
Дивитись вдаль і бачить перспективи
Чи озирнутись , як дружина Лота...
У нас є вибір : чи вівця у стаді
Чи вільна птаха - сильний боривітер ,
Паяцем буть смішним на маскараді,
Чи душу свою щирістю зігріти...
Щомиті доля нас екзаменує...
І кожному своє: чи дно-чи масло:
Чи потонути ,склавши лапки, всує,
А чи горіти, щоб життя не згасло...
Мудрі роздуми. Особливо сподобалась їх подача, адже немає якогось осуду чи прикрашання чогось, адже один вибір для когось може бути неприйнятний, а для когось рідніший понад усе
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...хтось ковть з копитця... ...і аля цариця (і таке буває)
-------------------------
- дійсно, в кожного своя ноша і ми від неї не втічем і не відкорегуєм, хоть зачасту вважаємо, що ковалі своєї долі...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пригадала афоризм Дені Дідро: «Для того, щоб бути щасливим, потрібно мати хороший шлунок, зле серце і зовсім не мати совісті.» Звісна річ, жарт, та почуття гумору допомагає торувати свій шлях.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
