Напівтемінь
Та бликає свічки танцюючий вогник
Й духмяна трава застеляє весь діл
І трунки чарівні… Збентежений дотик
До таїнства... і до розхристаних тіл
В грудях щемінь...
Лоскочуть так ніжно твої поцілунки
Я не збагну - чи в небі, чи на землі
Чи може в полоні давно у чаклунки
Чи просто в казковій кохання імлі
Наче струмінь
У місяця срібна чарівна доріжка
І тінь чудернацька ось тут на стіні
І хочу побути з тобою ще трішки
А чи на яву, а чи, може, у сні...