ми так з тобою схожi, подивись,
в холодних дiамантах ранкової роси.
у пiснi вiтру тихо одзовись,
в очах твоїх незнаної краси
ти небо зоряне бентежне принеси.
ти мiсяцем для мене обернись
i вранцi спогадом тендiтним повернись.
ми схожi, але й рiзнi водночас.
теплом своїм ти вiдганяєш холод мiй,
я намагаюсь зупинити час,
а ти несеш його на крилах вiй,
та iнколи вдаю, що ти єдиний - янгол мiй.
я хаотична, я розриваю нас,
а ти до купи все збираєш враз.
