Я до тебе прийду - я вже, власне, до тебе приходив,
Ти помітила це, та не знала, напевно, що був
Я отой, хто тобі все всередині солодко зводив,
Хто укотре тобі діаманти у небі здобув.
Ти до мене звикай, мої риси і звички навчайся
Розрізняти будь-де будь-коли без вагань й помилок,
Я до тебе прийду - неодмінно, назавжди і вчасно,
За прогнозом погоди й пророцтвами віщих зірок.
Ти на мене чекай - серед ночі, на вечір і ранком,
Вдень чекай, коли гряне біда чи якесь торжество,
Ти чекай, я прийду, несподівано, терпко й серпанком
Всіх прихованих мрій огорну твоє ніжне єство.
Та якщо віщі зорі, прогноз і пророцтва укотре
Не здолають, не змінять той шлях, що малює нам рок,
Я прийду, як буття на Землі закінчиться коротке,
І ми підемо знов діаманти збирать між зірок.
Не знаю чому, але читаючи Ваш вірш, пригадалась пісня Майданова: "... если однажды горячее солнце выпалит весь мировой океан...", - напевно, тому, що вони створюють аналогічний настрій.
Максим Тарасівський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
, а поезія буде 
