Шум.Велике місто тебе не лякає,
Люди довкола чекають трамвая
Хтось з них додому спішить із роботи,
В когось відмінні від дому турботи,
Тільки лиш ти не знайдеш порятунку,
Від болю,від слів,що не твого гатунку.
У музиці часто шукаєш слова,
Які допоможуть...але їх нема.
Ти слухаєш С.К.А.Й.,Бумбокс,Фіолет,
Вважаєш,то ти не найкращий поет,
Бо в кожному творі картина сумна:
Він зраджує їй...все прощає вона.
Але ж ти про себе писала у них,
В тих творах,що в зошитах пишеш старих..
Раптово ця думка втекла у обличчя
Для тебе не дивно,для тебе це звично.
Ти просто стоїш на зупинці міській,
Десь зараз трамвай буде їхати твій,
Знов сядеш,як завжди,ти біля вікна
Навушники в вухах,пісня сумна,
І знову думки про надію й життя,
Але розумієш,що просто одна...
