Поміж краплинами дощу простір,
для думок. Дощ грається в настрій:
прощу, не прощу... В отвір,
урни летять мої айстри.
Краплинок мільйони із неба,
погасять палаючий вогник,
мойого тепла більш не треба,
для тебе я беззаконник...
Скільки терпить любов? Просто,
у сердець не з каменю устрій,
я поранив твоє, гостро,
ти розбила моє в друзки.
