Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Гіркий напій життя **** - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сandy White, 05.12.2013 - 22:35
Хто любить, той відпустить) Дозволить коханій людині бути щасливою з іншим чи з іншою) І буде щаслий тому що, кохана людина щаслива)
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Золоті слова. Пробачте не знаю вашого ім"я. Але ви таки дійсно праві. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Салтан Николай, 01.11.2013 - 22:49
Класний сум!!! (якщо такий буває). Чітко і так послідовно передали "сумний" стан:особливо припало до смаку: І сивина відкриє старі рани Минулого, яким я ще живу. ...І лиш осінній вітер лагідно обніме, Немов рука твоя на моєму плечі. ...я мушу ще не раз за тебе випить, Хай і самотня випивка моя. ![]() ці стрічки просто глибоко проникли і відчуваються ![]() ![]() ![]() Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже. ![]() ![]() Бачиш як вийшло, я перечитав Любин вірш і він проник у моє серце такими рядками. Я хотів підтримати її, та вийшов також сумний вірш, наче я поруч з нею засумував. Саме тому цей вірш вийшов таким універсальним, наче і жіночий, наче і чоловічий. Бо сум не залежить від плоті, це стан душі, нажаль, не найкращий стан, але що поробиш. Сподіваюся твій сум пройде, як проходить минуле, а майбутьне хай надає щастя і любов. Доречи, для мене у цьому вірші були найважливішими останні рядки. Ще раз дякую. ![]() ![]() ![]() Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тепер ти не сама питемеш свій смуток. Я налив частинка твого смутку собі, пробач, що не спитав дозволу. Та так ми бестріше з ним впораємося.Будьмо ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Катерина Дмитрецька, 31.10.2013 - 23:34
Хай осінь Вам дарує лиш тепло!!! ![]() ![]() Вишуканий смуток у Вашому вірші! ![]() Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Катеринка. Коли поруч дружне плече, то любий смуток ділиться навпіл, і зникає мов пил, розвієний вітром. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галина. Щиро дякую. Життя дійсно іноді буває складним і гірким, але інакше ніяк. Та все змінеться, все обов"язково будедобре, треба лишень цього прагнути і вірити. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже. Тільки щасття ![]() ![]() ![]() ![]() Ірина Кохан, 31.10.2013 - 23:00
Неодмінно так і буде! ![]() ![]() Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Авжеш. Хай так і буде. ![]() ![]() ![]() Ірина Кохан, 31.10.2013 - 22:51
![]() І сивина відкриє старі рани Минулого,яким я ще живу.....гарно сказав,глибокий зміст! Бажаю тобі,друзяко,сонячних осінніх днів і тепла у душі! ![]() ![]() ![]() Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Іринка, на цей вірш мене надихнув вірш Любавушки. Чомусь стало якось дуже сумно. Я хотів її підтримати, а вийшов такий ось вірш.Сподіваюсь життя змінить свій плин, і те що вчора було сірою хмарою, завтра стане білосніжною згадкою про минуле. ![]() ![]() ![]() |
|
![]() |