Єва зі Змієм в раю завинила
Спокусою на срамний блуд,
Гріхом першородним оповила
Увесь свій рід і земний люд.
Бог довго думав та вагався
Простить цей гріх чи залишить,
Бо кожний, хто в світ народжався
Міг уже більше й не грішить.
Усім дорога - лише в пекло,
В царство підземне Сатани,
В Небеснім Царстві гарно й тепло -
Лишились Ангели одні.
Клин клином, кажуть, вибивають -
Духом Марію спокусив,
За долю людства вболіває -
Сам сина – мученика зродив.
Ріс, повчав, пора настала
Спокутувати земний гріх -
Віддав на хрест і розіп’яли
За звільнення від гріху всіх.
Від першородного – поголовно,
Від набутого - лишень живих.
Живеш порядно, тихо, скромно -
Не тулиться до тебе гріх.
Свого гріха лиш ти господар
Захочеш в пекло а чи в рай,
Душа для віри чи на продаж -
Сам собі вічність обирай!
20.09. 2013р., Київ.
