Присв*ячується Володимиру Антоновичу Кругляку
Я вдячний долі,також Богу,
Вклоняюсь друже щей тобі.
Бо вибрали одну дорогу,
Якою йдемо по землі.
Вже тридцять років ми знайомі.
Було всіляко по життю.
Є що згадати другу Хромі,
І пригадати Кругляку.
Твоєю дружбою горджуся!
Та чи з*єднало б нас життя?
Що б не зустрів красуню Люсю.
А я,був родом звідтіля.
То що ж Володю! Ще по п*яддесят?
Та не горілочки,років...
Не швидко хай вони летять,
Їм не здолати козаків.
Таким як є,ти залишайся!
Здоров*я,посмішок привіьних!
Нас своїх друзів - не цурайся.
А дружба,хай міцніє й квітне!..
