Не ллється у гарну погоду,
Не сиплеться навіть у дощ.
Все збіглося майже для моди:
Радіти від замкнутих площ.
І дума не стихла завчасно,
Хоча й западає на нуль.
Схопила на вістря те гасло,
Щоб вічно тікати від куль.
І вітер, наївний, не скаче –
Заснув він до теплих часів…
Так близько циклони.
Тим паче…
Якби хтось на волю хотів.
Не ллється у гарну погоду,
А тіпає трішки на дощ.
Давно щось відстало від моди:
Не мліти од марення площ…
