Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: біла_орхідея: Як багато не сказаних слів - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дід Михалич, 11.03.2013 - 22:55
"Дуже дивно…невже почуттяПритаманні не всім іще людям?" Мабуть, не всім.... (вірш супер!!!) Сергій Ранковий, 06.03.2013 - 16:44
**** Як вдається мені забуття? ****Як вдається мені забуття? Звідки ця нескінченна байдужість? Дуже просто, бо всі почуття Я тримаю у серці в напрузі. Не скажу я тобі, що болить Серце моє від слів непотрібних, І мелодій не треба других, Треба бути лишень трішки щирим. Я ковтну те, що жалило душу, Не скажу тобі слів я образи, Тільки серце своє я придушу, Щоб воно не кричало відразу. Якщо ти не збагнула, що треба Для любові моєї простої, То не треба і слів нам шукати, Щоб мости ті зміцнилися знову... біла_орхідея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це було, знаєш, важко відчути,Коли чуєш образи із вуст, Або просто мовчання. Забути все, що було, я вже й не вдаюсь. І якщо вже любов - це омана, Якщо спалено врешті мости, Сперечатися більше не стану. Тільки, серце моє, відпусти! Дякую за Вашу відповідь! Я аж забула, про що писала в своєму "вірші")) А остання строфа зачепила не те слово Валіко Коробкадзе, 01.03.2013 - 21:18
він байдуже подивиться,скаже, що насмішила. в мене серце розірветься, бо йому я немила... Пробіжать сльози краплями, тіні в домі побільшають, я залишуся маревом і ним вікна завішаю. |
|
|