Немає сенсу знову рятувати, Душа моя на ниточці висить. Для неї майстрував роками грати, Тепер її пильнують люті пси. Холоне серце без тепла на небі, Покритий темрявою горизонт. Летить у вічність одинокий лебідь, Через роки, у свій далекий сон.
ID: 391553 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 11.01.2013 13:18:44 © дата внесення змiн: 11.01.2013 13:19:24 автор: Nikolya
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie