Немає сенсу знову рятувати,
Душа моя на ниточці висить.
Для неї майстрував роками грати,
Тепер її пильнують люті пси.
Холоне серце без тепла на небі,
Покритий темрявою горизонт.
Летить у вічність одинокий лебідь,
Через роки, у свій далекий сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391553
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.01.2013
автор: Nikolya