Ти хотів більш за все спаплюжити моє життя,
А, натомість, зіпсував свої сталеві нерви.
Тепер я чую твоє посилене серцебиття,
Гадав ти могутній, як Тор? Знаю я ці маневри.
Розумний? Сильний? Хотів підкорити собі цілий Рим?
Любий його не придбаєш за шоколадку і букетик гвоздик.
З моїх вуст зривались істерики, з твоїх повільний дим.
Ще є непоборне бажання стати наймогутнішим із владик?
У нас з тобою був, досить таки, неординарний театр,
Тож, гадаю, настав наш час мінятись ролями.
Звичайно, з мене вийде поганий психіатр
Та ніхто інший не зможе вивести з свідомості плями.
Тепер, на сніданок, обід і вечерю - круасани,
Замість солодких цілунків - вершкова брехня.
Хочеш подарую тобі сіль, посипатимеш мої рани?
Напевно тобі час йти, і не спокушай мої вікна щодня.
