Сьогодні скінчений бенкет.
Кругом ані душі.
А на столі лежить букет-
Ромашки польові.
А пані їхня десь пішла.
Забула про квітки,
Бо в них розкоші не знайшла,
Навіщо ж їй такі?
Лежать ромашки на столі,
Красиві, запашні.
Забув про них і цілий світ,
Тому вони сумні.
У полі вільному зросли,
Із вітерцем лиш грались,
Приймали ванни із роси,
Й зранку з сонечком вітались.
Але настав той день тяжкий,
І їх біда страшна настала.
Прийшов суддя і кат якийсь,
Для дами квіточки зірвав він.
Лежать і ждуть вони кінця,
І поле рідне вспоминають,
Уже зійшла рання зоря.
Вони тихенько помирають.
114.06.2011
