Пензля помахом легким
Все навколо малювала,
Шалем сонячним своїм
Землю ніжно накривала.
Й та багряно засинала
Під веселий гомін трав,
Осінь далі чаклувала,
Вітер руку їй подав.
Й у вальсі закружляли,
Ненав'язливим сопрано
Листя вгору підіймали,
Щоб те також танцювало.
В тому мюзиклі краси
Все навколо просиналось:
Квіти, гай, луги, ліси
Перед осінню схилялись.
Та пісня тихо зупинилась,
вітер осінь відпустив,
І та низько поклонилась
Усій природі глядачів.