День без дощу,як радість на сірім асфальті
Я пролітаю над небом . Схрещую пальці
Ніч без весни - є даремною тратою часу
Згортаються сни та приносять до слів відразу
У простір думок пускають корені бажання
Знайомі відчуття - немов затримую дихання
Я провокую долю.У неї з серцем зараз змова
Якщо питатися у сонця-то вийде не дурна розмова
І сковують кайдани мирне існування
Тримають наче в*язнів. Отруюють кохання
Заснути у кімнаті без вікон і дверей
День без дощу минув. Тепер грози би день..
3.06.12