Якщо якась свиня в телевізорі починає хрюкати і хизуватися з моєї держави, або натякає: який народ, така і країна – я йому рубаю прямо межи очі:
- Гнида ти підкожушна! Ще вчора збирала пляшки на Подолі і просилася переночувати, бо голоштанний до нижньої білизни настільки, що з ранку нічого не їв, а зараз – розшарівший клерк з картярської колоди шестірок, диви – опецькувате підгримоване рило ремизе мене і мою країну!
Хто йому дав ефір? Теж якесь карꞌєриське попихайло: мꞌяке, як глей, безвольне і беззубе, що тільки від натяку на депутатський мандат (слововитвір укр. виробництва, якого немає в жодному журналістському словнику світу; термін, яким користуються люди, мабуть і здалеку не знайомі з принципами демократії) віддасть усе: і себе, і навіть державу на поталу пройдисвітам. А те нагле верхоглядне рило (ні, вже не хрюкаюче, а красномовне, як учень Ціцерона), запросто опустить, запродасть навіть людську гідність. Ще підпасич, ще лише ґудзик у стоячому комірці пастухів, а вже з вихвалками хвостатого вовка!
Оце якраз таке рило спить і бачить: коли прийде до влади – всі закрокують на натягнутому дроті. Крок вліво, крок вправо – кийок під ребра. Це вже було в історіі, і в демократії також. Це – формула, математично точно виведена і підтверджена часом, людською кровꞌю і концтаборами. Той, хто каже, що він більший демократ, ніж інші, себе приписуючи до списку титульної нації, – або красивомовна бездарність, або хижак під патріотичною вовною ягня, який і не мріє жити в цій країні...
Так що, друже мій, телевізоре, нехай вони їдуть в Малібу чи галасвіта, нам з тобою їхати – нікуди! Так.
не розумію, де ж "масовий читач" Ваш... а жаль, що нас у Вас поки що тільки четверо... але - не в кількості ж справа...
н-да... абсолютно правильно все Ви кажете... про "лакеїв" - і з мандатами і без... і - саме головне - нам таки їхати справді нікуди... а якби й було - чи поїхали б ми?... з дому... от якби більшало б людей, які за "країну" хоч би телевізійним "свиням" - рубали прямо межи очі... хоча, може не так їх мало і є...
vladimir відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за підтримку, за увагу до мого скромного опусу, за Вашу відвертість і щирість...це так зворушливо в нашому жорстокому і байдужому світі...
але - не в кількості ж справа... 
збирада) на (ЗБИРАВ)
