Вона підходить непомітно,
Неначе негр в темонті.
Зимою раз, а вдруге літом
Приносить болі головні.
Студентам сняться у кошмарах
Два тижні муки і страхів,
І, навіть, на тюремних нарах
Ти не відчуєш тих жахів.
То сесія така безжальна
Стирає усмішку з лиця.
Страшна подія й аморальна -
Немає жалю й вороття.
Але студенти гірше танків
Ідуть сміливо напролом,
За бали б'ються до останку
У боротьбі за свій диплом.
Правда 
