Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Ти і я (Присвячується чоловікам) - ВІРШ

logo
Тетяна Луківська: Ти і я (Присвячується чоловікам) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Ти і я (Присвячується чоловікам)

Вони завжди йшли поруч. В місті, у справах. А то й відпочиваючи… Так часто були разом, що привернули увагу людей. Для чужих, це була дивна пара: молоденька дівчина, що тулилася до плеча високого, мужнього, сивочолого чоловіка. А для своїх, тих, хто їх знав, це були батько і дочка. Я довго була стороннім спостерігачем і тому не знала їхньої історії життя. Та якось ця дивна пара пройшла повз гурт сусідок і я перепитала їх, чому вони завжди тільки вдвох і хто це? І почула від сусідки (яка все про всіх знала) цікаву історію. 
           Це була найкрасивіша пара в цьому районі міста. Високий чорнявий красень і ясна, як золотисте сонце, берізка – білявка. Коли вони проходили, озиралися всі. Приємно було дивитися на радість і красу. А вони привітні, доброзичливі, усміхалися людям, віталися сердечно, і йшли своїм життям. Не викликали заздрощів, а лише  приємне відчуття від зустрічі. Та все ж хтось позаздрив їхньому щастю. І спопеляюча отрута нещастя, посунула до молодят, зробивши свою справу.
  Випробовування розпочалися з перших днів народження донечки. Радість не потроївшись зникла назовсім. Натомість, виникли проблеми. І немаленькі. А саме із здоров’ям маленької. Висновок ортопеда - травматолога був невтішний. Єдиною надією було терпляче лікування і віра. Боротьба за ноженята дитини розпочалася. Спочатку різні ортопедичні засоби, а пізніше різноманітні фізпроцедури. 
  Роки йшли, а дитинча не ходило. Дивитися на це було боляче. Оченятка донечки, яка вже починала розуміти свою трагедію, заглядали в душу, ніби запитуючи, чому не бігає, як інші діти і чи стане сили, щоб перемогти недугу. Батьки трималися з усіх сил, заспокоюючи маленьку. Ніна не працювала, догляд за дитиною забирав увесь час. 
  А Дмитро бігав з  роботи на роботу: утримувати сім’ю і лікувати дитину ставало все важче. Так за клопотами і не помітив, як згасає його дружина. Вона механічно виконувала хатню роботу, доглядала дитину, з кожним днем розчаровуючись в її лікуванні. Відчувала, що якась нестримна сила руйнує її саму. Рвалася до людей, до життя, що існувало поза межами її горя. Не могла більше страждати, гинула. І таки надибала собі безтурботну подругу, яка замість підтримки, нашіптувала про чудове життя поза домівкою. Запалила і в стомленої жінки непокору до такого життя, вмовила піти супереч долі, зрадивши найдорожче, сім’ю. Ніна зважилася на невиправданий вчинок. 
  Одного ранку, залишивши записку на столі (і досі її змісту ніхто не знає), взявши найпотрібніші речі, вийшла з квартири, назавжди зачинивши за собою двері. Пішла не озираючись, мабуть, давно виважила таке рішення.
  З того дня і до сьогодні з дитиною поруч став батько. І вже не полишає її ніколи. Як йому “булося”, ніхто не знає. Головне, що він справлявся з домашніми клопотами, з роботою… І прогулянки, які так були потрібні дитині, не скорочував, а навпаки старався продовжувати їх час. При першій же нагоді він гуляв з дівчинкою. Ніби нічого і не змінилося в їхньому житті. Хіба, що обличчя стало суворішим і стомлений погляд не веселів при зустрічах.
  І доля таки усміхнулася нагородою за терпіння і віру. Донечка з кожним днем видужувала. Перші несміливі кроки залишилися позаду. Вона вже бігала з дітьми у дворі, під пильним і лагідним поглядом татка, і весело сміялася, радіючи своїм новим можливостям. Радів і батько. Спостерігаючи за донечкою, дякував Бога за ту ж радість. 
  А мама? Хоч і далеко поїхала (повернулася до батьків) все ж прочула про радість у її колишній сім’ї. Довго не писала, мабуть не наважувалася. А чи не хотіла знати про проблеми від яких так втікала. Та все ж один лист, як каже сусідка, був. Його ніхто не читав. Але про лист маля якось розповідало дітям, на запитання де ж її матуся. Щиро, 
по – дитячому, зауважило, що тато запитував, чи хоче вона, щоб мама повернулася. На що дівчинка відповіла: “Ні, татусю, ми будемо тільки вдвох. Ти і я!” Пригорнувши дитину до грудей, сховавши скупу чоловічу сльозу, батько пообіцяв дитині, що так і буде завжди. І мама не приїхала ні тоді, ні зараз. Чи листа з такою відповіддю отримала, чи з іншої якоїсь причини, але її так ніхто більше й не бачив. А батько і доня так і ходять завжди разом і скрізь. Красуня білявка і сильний, загартований непростою долею, посивілий, але такий красивий своєю батьківською добротою,  відповідальністю, турботою, вірністю, любов’ю, чоловік. Батько і донька… Щастя їм обом.
Якщо зустрінете їх у місті, привітайте, бо такі чоловіки варті справжньої людської поваги.

ID:  327967
Рубрика: Проза
дата надходження: 05.04.2012 17:26:30
© дата внесення змiн: 05.04.2012 17:26:30
автор: Тетяна Луківська

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Любов Іванова, Остап Українець
Прочитаний усіма відвідувачами (1713)
В тому числі авторами сайту (46) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі за візит, рада Вам 43 flo12
 
Дядя Вова, 30.05.2012 - 10:11
Дуже зворушливо!Спасибі! give_rose give_rose give_rose 39
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро 16 43 flo12
 
Ліоліна, 18.04.2012 - 14:30
Проза, яка своєю непрозоїчністю зачіпає серце 32 give_rose 16
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро flo21
 
Rukosh, 09.04.2012 - 15:24
Намочило очі. Дякую. give_rose
Дуже жаль, що далеко не завжди любов і вірність заходять своє щастя.
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже рада зустрічі і вдячна за слова. flo18
 
..справжня життєва історія... give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме таку я людину побачила. Ще є такі чоловіки. flo17
 
Гарне цікаве оповідання." Вони завжди ішли поруч." Мабуть,наполегливість і щастя ідуть поруч, віра і надія ідуть поруч, повага і любов ідуть поруч. Ваша працелюбність і талант теж ідуть поруч. Успіху Вам і нових творчих злетів.
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я так щиро вдячна Вам і так радію нашій зустрічі flo06
 
Читав із сльозами на очах,дякую. flo26
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ВДЯЧНА ВАМ ЗА ТАКЕ СПРИЙНЯТТЯ 06
 
Валентин Бут, 07.04.2012 - 23:54
Гарна проза, Танечко! 04
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна Вам flo12
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, що заходите, читаєте 22 give_rose 16
 
Наталія Ярема, 07.04.2012 - 12:11
13 flo12 flo26 Бере за душу!!!
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю 22 16 give_rose
 
відкритий погляд у світ сильноі половини людства ,у світ батьковоі самопожертви.,У ВНУТРІШНІЙ СВІТ істинноі людськоі гідності.вражаюче. 05
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олю, за візит і слова flo17
 
Люба Василик, 05.04.2012 - 23:02
дивовижна історія give_rose
велике щастя мати такого чудового батька give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за підтримку. flo23
 
Інна Серьогіна, 05.04.2012 - 22:54
12 12 12 Історія надзвичайно зворушлива і передана прекрасно. Дійсно, такі чоловіки - рідкість, зазвичай вони першими здаються в таких складних життєвих умовах 32 32 32 clap
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це насправді буває. Хотілося б такого поруч.Дякую за візит flo21
 
Остап Українець, 05.04.2012 - 21:41
Я ж казав - МАЙСТРИНЯ! Яка історія! Бере за душу! give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна Вам за таку оцінку flo11
 
Любов Іванова, 05.04.2012 - 21:26
Напевно.... напевно я буду уважно придивлятисі в обличчя перехожих... аби не пропустити оцих двох....та привітати сивочолого чоловіка... icon_flower 16 12 12 12
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я не знаю чи можна когось судити, але поважати є кого, правда. Дякую щиро. flo06
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
x
Нові твори
Обрати твори за період: