Розповім тобі я коротко про головне
Що з тобою було і що не омине
Придивись уважно до всього наскрізь
До чужих усмішок і до своїх сліз
Пригадай минуле , там себе знайди
Обернись повільно і зітри сліди
Вороття немає у минулий час
Та багато снів там лишилось в нас
Вічність і тривога , наче дві сестри
Знов дають нам вибір , а дороги три
Перша – у минуле , в спогади дрімучі
Там нема рятунку , лиш заблудші душі
Друга – сьогодення , ним ти і живи
Лиш важай майбутнє своє не згноби
Це ж наш шлях єдиний , він лише для нас
Поки воно прийде , ним не владний час
Розповім тобі я , про те , що не буде
Як життя минає , оминаючи тебе
Тихий шелест думки тривожить твої скроні
І душа твоя в щастя на долоні
Лиш знайди його в лабіринті з каміння
Допоможе совість й втрачене сумління
Щось було так близько й не хотілось це втрачати
А душі живій так не хочеться вмирати
Хоч у смерті є теж свої уста
Та її свідомість грішна та пуста
Відчуваєш холод , судини й кров спинились
Адже ми також колись та й помилились
Кожен з нас живий й має право на помилку
Тільки не зламай своєї долі гілку
Коли знов помітиш , як тікають хвилини
Памятай , ти потрібен для якоїсь людини
Зорі знов падають з чистого неба
І не врятують криваві квіти
Я запитаюсь знову у тебе
Як без мрії можна жити
Запитаюсь у сонця поради
Чи надія безсмертна насправді
Чи існує кохання без зради
Чому ж тоді люди життю не раді
