UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Вакуленко: ТВОРІТЬ! (на вірш "Читайте вірші" автор Дід) - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нічого, можна й без слів порозумітися...Дуже вдячна за Вашу увагу.  
Д З В О Н А Р, 29.07.2011 - 12:02
Мама! Мати... Найперша і найбільша людина в нашому житті. Все починається з неї...Але проходить час і розлука неминуча - такі закони життя... Прийміть мої щирі співчуття... Пам'ять про неї збережеться в Вашій душі та в серцях її і Ваших друзів. Бутьте мужною, не падайте духом - в світі багато людей які морально допоможуть Вам. Життя продовжується і Ваш обов'язок іти по цій дорозі і нести пам'ять і настанови Вашої матері... А життя цікаве і можна знайти в ньому багато радостей. Оптимізм завжди і у всьому помагає. Будьмо оптимістами!!! Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарні слова і спасибі за підтримку. Добре бути оптимістом, але оптимістів і песимістів мабуть порівну на світі. Завжди комусь важче, а комусь легше переживати певні сумні події у житті. Принаймні я намагаюсь радіти життю... 
Д З В О Н А Р, 26.07.2011 - 13:06
Спасибі за змістовну відповідь.Цікаві думки, як в відповіді, так і в Ваших віршах. А це головне. Якщо є думка, ідея, душа, а це для вірша головне, то слова, рими вже невелика проблема. А Ви вже ступили на шлях зрілого поета. Ви кажете, що не любите спілкування в інтернеті. Але вірші пишете, відгуки отримуєте. Це ж і є спілкування. А критика - це не обов'язково пошук колоди в чужому оці. Тут, на сайті, бачите - коментарі: думка, враження, зауваження, порада, побажання, захоплення і т. п... Та і спілкування розвиває аналітичні здібності. Думаю це не може бути поганим. А час можна потратити на осмислення життя, обставин, пошук шляху... А можна просто його вбити (займаючись, наприклад, спілкуванням в нашому міні чаті (шутка). А про маски Ви цікаво сказали. Маска, може бути, щоб сховати свою личину. Але я про друге - про стандартизовану поведінку при певних обставинах (сміх, горе, співчуття, радість...) Життя це теж в певній мірі театр. Це я мав наувазі. Спасибі Вам за навіяні думки... 
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі за увагу до моїх думок. Взагалі я не схильна ділитися ними,мабуть тому,що за своє життя занадто мало зустріла людей, яким могла б довіритись. Лише одна людина - моя мама (якої нещодавно не стало) завжди мене розуміла і підтримувала все життя. А тепер ніби-то й не одна, та немае поруч рідної душі... А тепер щодо масок... Мені здається (а можливо я суджу по собі), що в повсякденному житті неможливо постійно носити маску, вона просто заважає бути самим собою. А коли ми граємо на публіку, то це вже не життя, а дійсно - театр. Я не люблю театр, там люди намагаються показати життя, і не завжди майстерно, а на фальш просто неприємно дивитися. В житті теж доволі фальшу. Може люди таким чином захищаються від жорстокості світу, може не хочуть показати свою слабкість. Не знаю... Я теж часто гублюся серед цього життя. Смутку більше ніж радості. Але я знаю одне, що ніколи не зможу зіграти радість, або горе, або співчуття. Якщо моє серце мовчить - мовчу і я... Ще раз спасибі за увагу. Д З В О Н А Р, 25.07.2011 - 20:17
З'їв комп. остані цифри. Правильно:http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227234 Д З В О Н А Р, 25.07.2011 - 20:11
 Цікавий вірш... Але мені ще більш інтересно чому Ви нічого не сказали, прочитавши, мій подібний вірш. http://www.poetryclub.com.ua/34getpoem.php?id=2272
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук.Я не вважаю себе поетом, а тим паче критиком. Мої вірші - не результат праці розуму, але серця... Це для мене стан душі. Був такий час, коли я не могла написати ні рядочка на протязі десяти років. Я навіть не знаю чи наступного дня зможу щось написати. Але дуже люблю читати вірші інших поетів, якщо на те маю час. Не завжди зважуюсь на критику та відгуки, бо спілкуватися в інтернеті, не зовсім мені подобається, адже як Ви сказали - всі люди надягають маски - і хто зна, яку душу кожна людина ховає. Знаючи свою душу, дуже обережно ставлюся до інших. Хоча знаю по собі, як приємно отримувати теплі відгуки на свої вірші. А ще для спілкування потрібен час, а його завжди не вистачає... Тож пробачте, будь ласка. Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, что зашли и за оценки.
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі. В житті так мало оптимізму, але коли дуже треба - десь знаходиться...
АнГеЛіНа, 16.06.2011 - 22:35
Ваш вірш і вірш Діда - ну просто чудові заклики! Буду старатися їх виконувати... 
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі. ВІрші, які написані душею, відчуваю інтуїтивно. Вони - або надихають, або просто - нема слів. Натхнення вам.
ФедченкоВ’ячик, 16.06.2011 - 22:01
Просте і світлевіршове проміння. Як те, що сипле сонце нам згори. Так мало в мені сонця, тлін - я. Та, серце, - променій! Та, все ж, душа, - гори́. Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такий чудовий експромт! Дякую. 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
