Поки сила є – я окрилена,
Сміх іскриться на промінцях…
Бог створив мене особливою,
Щоб загоювала серця,
Щоби сяйвом своїм ділилася,
Лікувала чужі страхи,
Щоби Боженьці з його милістю
Були легші людські гріхи.
Поки сила є – я любитиму,
Облаштую у серці рай,
Щоб стежки там стелились квітами,
Щоби ніжності водограй,
Щоб втомившись, чи заблукавши,
Ти спинився, перепочив,
Бог сказав мені буть інакшою,
І любить тебе доручив…
Поки сила є – я чекатиму,
Рай сплітатиму у рядках,
Я очей твоїх чатуватиму,
Щоб розвіяти сум, чи страх.
У безмежності всіх відтінків,
Розмаїтті і нот, і мов,
Бог створив мене бути Жінкою,
Із любові, і на любов…
ну просто браво.прекрасно як завжди) у ваших рядках - море світла
Ксенислава Крапка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пропоную бути на "ти" - (не зовсім брудершафт, але чашки однозначно позитивні)
дякую! іноді, коли в твоєму тунелі жахливо темно, згадуєш, що у тебе в грудях є власне кресало, власний світоч... хоча, мабуть, Ти й сама знаєш це не гірше від мене
-дзень!чашками позитиву і радості))
вдячна! 
