Весна прощалася з зимою,
З сумною постаттю віків.
Стара ж нас кликала з собою,
Грайливою капеллою вітрів.
Не обертаючись на гомін,
Весну зустріти я волів.
Зимі залишивши на спомин,
Веселощі різдвяних днів.
Найкращий час - веселі роки,
Не думали ми ні про що тоді.
Ти Неню нам дала уроки,
Які ми вивчили в дорослі дні.
Я дякую тобі за ті безсонні ночі,
За твої сльози, і поради від душі.
Свій досвід, здобувєш ти ще й досі,
І легко не дається він тобі.
Ми часом так буваємо жорстокі,
Спокутуючи досвіди ідей.
Та щоб на схилі літ не бути одиноким,
Я вибачаюсь зараз, за своїх дітей.
