За сном прийдуть розгубленість і втрата...
Розтро́щиться свідомість до крові́,
Коли розди́влюсь і́ншість - прийде страта
Надуманого. В дзеркала криві
Дивилась довго-довго, сонно-сонно,
Вигадувала світ лиш власних днів,
А є ще інший він - звучить невтомно,
Буру́ниться, кує́ться сумнів в гнів.
І в інші води задивились зорі,
У інший піт зривається обман,
А чим жила́?..То лише тіні кво́лі,
То самоти́ простерся океан.
́Мені так тісно жить посе́ред се́бе,
Мені так лячно виходить до вас
У ті світи - серед палкого неба,
Де різні "ми", де звів нас разом час.
Він, як магніт...Скрої́в з масиву - простір,
Із гострих, рваних, грізних - щось одне.
У покоління - миті втілив опір
І знав, що світ цей, як і мить ...мине
***
Я не одна під небом - нас багато,
В самотності укотре програю,
Не впевнена - хіба життя - це свято?
Як бій життя - ось це я визнаю...
Коло Ваших віршів я почуваю себе майже як "вдома"...
Поодинокий дуб стояв
Розлого
На пагорбі,
Серед широт полів...
Другий тулився в сутінку,
Убого,
У натовпі і друзів,
Й ворогів...
