ходи, покажу тобі місто
будинки зі скла й бетону
перекупок й вуличні твісти
будь тут і не їдь додому
поглянь на вогні ліхтарні
хіба не вогні Парижа?
і довгі шумні бульвари
провулків зловісна тиша
мости через річку Сену
над нею рибацькі тіні
дарма, що ріка зелена
і риби сховались в ріні
дарма, що ріка не Сена
б’ють дзвони вже на вечірню
між голих осінніх кленів
згубилися наші тіні
зотліли із листя ватри
у серці ховаю втому
не треба «як ляже карта»
будь тут і не їдь додому
Молодець 
