Живеш і бачиш сонцне,
та кажеш все погано.
Шукаєш десь підтримки,та забуваєш маму.
Говориш,що любов-у зраді і гулянні
Чомусь з добра і зла,ти вибереш останнє...
Невже направду світ завалюється в прірву,?
хай це-не новина,та чомусь стало дивно,
Десь втратився момент,що вів до порятунку,
Всі в своїх почуттях обмежили ґатунки,
та навіть з мрій і снів тепер лише уламки...
Живеш..і ось весна-чим не пора до дії?
Всміхнися до людей і не втрачай надії*!