Коли осінній холодний вітер
Сміє торкатися Твоїх прекрасних рук
На моїх, одразу зявляється гусяча шкіра..
Віра.Просочується через усі пори
Якщо Ти на щось сильно надієшся..
Коли випадковий знайомий розказує Тобі надто смішну історію
Я сміюсь до нестями,аж дихати важко …
Коли грайливе сонце намагається потрапити в Твоє гармонійне обличчя
Жовтогарячим камінням-промінням.. Я жмурю очі… Щоночі
Як до Тебе підкрадаються страшні підсвідомості сни..
Я прокидаюсь і з жахом включаю світло…
Коли в Тебе піднімається температура,я палаю мов жар й пю ліки..!Навіки?
Коли раптово по дорозі Ти зустрічаєшся із сумом....
Я звертаю зі шляху, ховаюсь й в усамітненні пишу печаль..Жаль?
І із захопленням вслухаюсь в “TOOL” якщо Ти потребуєш улюбленої музики..не жаль!
Я ковтаю ковтаю ковтаю нескінченність водяного потоку-
Коли Ти спраглим повертаєшся з чергового походу…
запалюю ароматичні свічки –палички-лампи
Під Твій езотерико-меланхолічний настрій
Ковтаю-аж-давлюсь надмірно йодовані суші
Якщо Тобі хочеться «єдино-смачної їжі наземлі» Крім мене ні душі!
Ну й що що Ти аж на кінці планети..
Над нами все ще спільне небо!буття…
Чи плачиш ТИ коли як зараз мені гірко?
Чи бачиш ТИ в мені своє життя?????
