Цю історію мій кум
Любить наче казку,
Сталася вона із ним
На Великдень, Паску:
,, У жіночий гуртожиток
Я по трубі заліз.
Лежу в Люсьчиному ліжку,
Мов якийсь маркіз.
( ,, Люська моя зараз прийде -
Буде їй сюрприз‘‘).
Та недовго наодинці
Нігті пальців гриз.
Чую: по трубі шкребеться
Другий ,, альпініст.‘‘
Та воно й не дивно,
Бо скінчився піст.
В чому мати народила
Лізе в моє ліжко!
(Поквитаюсь з Люською,
Начувайся, кішко!)
Мовчки мою руку він
На себе поклав.
Ось таку на Паску ,, Люську ’’
Та й Господь послав!
Звісно, поклав не на груди
І не на коліно,
Чи ти, хлопче , Буратіно?
Щоб таке поліно!
Беру його руку я
І кладу на себе:
Бачиш: маю ,, інструмент,’’
Не гірший, ніж в тебе!
Мабуть, в фільмі чули ви
Як Тарзан кричить,
Проти цього він дитя -
Так заверещить!
Розбудив своїм він криком
Аж два гуртожитки.
У вікно стрибнув мужик,
Забув і пожитки! ’’
Тут кум робить паузу
(Ну, німе кіно!):
,,Заліз, хлопці, я в сусіднє,
Не в своє вікно.’’
ID:
132421
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 03.06.2009 10:40:02
© дата внесення змiн: 03.06.2009 10:40:02
автор: Стадник Николай
Вкажіть причину вашої скарги
|