Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Себастіані: *** ("Щасливий – ти своїх не знаєш меж…") - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Leskiv, 27.04.2025 - 10:31
![]() ![]() Світлана Себастіані відповів на коментар Leskiv, 27.04.2025 - 18:04
Дякую Вам. І бажаю натхнення - як порятунку з неволі. ![]() ![]() Под Сукно, 27.04.2025 - 10:24
как то в прошлой жизни, довоенной, в киевском зоопарке - решетчатый вольер, высокий словно пирамида Хеопса, для какой-то орлиной птицы, скала под самый потолок, на ней эта птица, спит. гнетущее впечатление на всю жизнь. а жирафа, рожками касающаяся потолка вольера, вызвала умиление. хм.
Світлана Себастіані відповів на коментар Под Сукно, 27.04.2025 - 18:10
А!.. У меня похожие детские воспоминания о Вроцлавском зоопарке. Жираф с ресницами!!! ![]() А когда вижу птицу в клетке, даже попугая, всегда какая-то смутная тень вины. Рада Вам. Под Сукно відповів на коментар Світлана Себастіані, 27.04.2025 - 18:29
душа и есть птичка в клетке. и остается только спать. хм.
Світлана Себастіані відповів на коментар Под Сукно, 27.04.2025 - 19:07
Тогда моя душа скорее рыба, а не птица: я редко летаю во сне, но часто плыву под водой)
Под Сукно відповів на коментар Світлана Себастіані, 27.04.2025 - 19:47
просто боитесь преподнести себя действительности, или не можете принять себя такой как вы есть. но скрыть себя от себя не получится. летайте, светлана, дышите
Світлана Себастіані відповів на коментар Под Сукно, 27.04.2025 - 19:50
Я не люблю себя темную. А другой, возможно, у меня нет. Вот и плыву) Зоя Бідило, 27.04.2025 - 00:10
![]() не театр – в’язниця наш світ Дійсно, розуміння цього приходить з роками. І з ним розуміння, що душа здатна прориватися крізь грати. Вибір за нею. Зоя Бідило відповів на коментар Світлана Себастіані, 28.04.2025 - 08:09
Приблизно з 20 років - за грати (темне + світле).
НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 26.04.2025 - 23:39
таке життя. наші бажання і наші можливості не завжди співпадають...
Світлана Себастіані відповів на коментар НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 27.04.2025 - 18:13
Ох, я б сказала - ніколи не співпадають.(Інколи це навіть непогано)) Дякую за візит! ![]() Ніна Незламна, 26.04.2025 - 21:39
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Ростислав Сердешний, 26.04.2025 - 20:56
Краще попри грати, бачити небо.Але радянщина призводить до такого: Олег Григор'єв Пташка в клітці - Ну, Як тобі на гілці? - Запитала пташка в клітці. На гілці - як і в клітці Тільки пруття рідкі. Світлана Себастіані відповів на коментар Ростислав Сердешний, 27.04.2025 - 18:17
Що ж, Олег Григор'єв має рацію: ґрати й справді схожі на гілки. Мертві. Але їх якось можна виламати, на відміну від внутрішніх.Дякую, що завітали! ![]() Ростислав Сердешний відповів на коментар Світлана Себастіані, 27.04.2025 - 20:37
Можливо, ми в чомусь і сковуємо себе. Тут ви праві. Думками, нормами, правилами. Думки можна змінити, зробити вільними. А норми, правила потрібні для збереження порядку. Звичайно, певні правила з часом можуть змінитися, але кожен має можливість їх встановлювати.
Емма Конвалiя, 26.04.2025 - 20:38
Як гарно, що ви нагадали про крила. ![]() ![]() А то я у своїй в'язниці вже пригрілась і забула. Дуже гарний вірш! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Світлана Себастіані відповів на коментар Емма Конвалiя, 27.04.2025 - 18:20
О, добре, якщо так! Бажаю Вам натхненного лету! ![]() |
|
![]() |