*****
Я без жодного жалю
В серці тугу розчавлю,
Щоб її і сліду в нім
Не було. На світі цім
Прагну, щоб впродовж життя
Тільки світлі почуття
Кожну мить у нім були
І, мов квітоньки, цвіли
На довколишній весь світ,
Шлючи препалкий привіт
Кожному, хто в нім живе.
Разом з ними заживе
Те, що сильно так болить
В них, цілком у тую ж мить
І навік. Ніхто тужить
Більш не буде. Будуть жить
Всі у щасті на землі –
І дорослі, і малі,
Доки у неждану мить
Не закінчиться умить
Їхнє все життя земне
Назавжди, бо лиш одне
В кожного із нас воно.
Більш нікому не дано,
Як би не хотіли ми,
Бо родилися людьми.
Тож цінуймо кожну мить
У житті, бо ж пролетить,
Мов стріла, життя у нас
Крізь неспинний простір-час.
Євген Ковальчук, 23. 03. 2021