КОРОТКІ ЗАПИСКИ
Записую 13.5.2008 року в Києві:
1
Коли доньці Миколиній ( пілот, а нині — і диякон) Марії було півтора рочки,
вона потягнула на себе зі столу чашку з кип’ятком і обпекла плече і груди —
до бурякового кольору. Микола з Оленою і я з Людмилою стали вчотирьох в гурт з іконою Богородиці і з Марійкою на руках і гаряче молились, прикладаючи холодні марлеві компреси з водою. Від опіку й сліду не лишилось. Викликана лікарка зі «Швидкої допомоги» засвідчила, що відбулось таки дивне.
2
Вирівняння напрямку вітру на 90 градусів на горі Городище за молитвою в гурті
чотирьох віруючих пілотів (Микола Половий, я, Артем Терьохін і Ілля Тарасюк)
відбулося на очах — у всіх пілотів, а спочатку всі — не вірили. Всі політали кілька годин. І вітер знову повернусь вздовж Гори.
3
Створення силового потоку повітря під вечір, коли вітер був стихнув на горі Узун-Сирт (біля Коктебеля), за молитвою до св. Миколая, як віддяка пілоту Сергію з Білорусії, що вдень попрацював на Горі для збудування фудаменту каплиці і дав також кошти на будівельні матеріали, — тому і політав 45 хвилин високо в південному сильному вітрі, а з ним і десятки пілотів політали. Потім вітер раптово зупинивсь, мов вимкнули. Начальник дельтапланерного клубу Олександр Кузнєцов засвідчив пілотам і туристам (їх також покатали), що за 20 років такої переміни повітря надвечір ніхто не спостерігав.
4
Створення мені морського бризу на г. Узун-Сирт біля фундаменту каплиці молитвами святої Ксенії Петербурзької: моливсь я кілька годин опівдні під жахливим сонцем, але овіюваний вологим прохолодним бризом, вважаючи, що це бриз дійшов сюди (за 9 кілометрів від моря). А пілоти приїхали від моря і сказали, що навіть біля моря ніякого бризу не було, тому ніхто й не політав там, над краєм гір і моря.
5
Благодіяння для мене і Людмили від св. Миколая в м. Феодосії в 2001 році: мені
надихнув поезію «Квіти від Миколая», а Людмилі пообіцяв покровительство й
повноцінне, як показав він, «життя в золоті», і подав їй в серце — самосвітні квіти.
6
Коли я з Людмилою 18.5.2000 року в якості пасажирів з рюкзаками перед собою
здійснювали на моторному дельтаплані, пілотованому Олександром Кузнєцовим,
перший пасажирський переліт Феодосія — Сімферополь, то над монастирем в Топлу
зробили коло пошани (!), в цей момент Божа Мати дала в серці знати, що ініціативу і ідею перельоту запропонувала свята великомучениця Варвара: вона творчо в нас не дрімала.
Після авіаційного свята авіаклубу м. Сімферополя, на аеродромі, поїхали до Кафедрального собору Сімферополя, де спочатку ще півгодини молились на сходах
собору, щоб очиститись від польотів. Святий Лука Кримський (Войно-Ясенецький)
тепло зустрів нас, коли поклонялися його мощам в раці і дав знання про міру очищення. Точний — завжди — і нині! Справжній точніст.
7
Свята Ксенія , мабуть вона близька за благодіянням до святого Миколая: саме
в ній ми мали духовне ведення літом 2001 року на г. Узун-Сирт, звідки й унікальні поезії — з її ведення і надихання: «Гей, Ріко глибока…», «Христовий ангел» і ін.
Ходив за її веденням — як голка за ниткою. Неймовірна любов! Величезна благодать в святої Ксенії, й конкретне щоденне ведення. Здавалось — все може…
Сподобалась надзвичайно… Рекомендувала і тихо наполягала — щоб м’якшим став, зм’якшувавсь…
8
Через день після приїзду з г.Узун-Сирт до Києва, благодаттю Духа Святого скерований, оселився в палатці на вершині польотної гори Городище біля
с. Ходосіївка: за один день надихнулось і написалось 7 (сім!) поезій! То був символ —
що мені чинити далі. Аби догодити лиш Богові й Богородиці Марії, їхній любові.
9
В 1981 році, падаючи з 8 метрів висоти (гілляка зламалась, коли знімав літальний апарат з берези), встиг побачити й продивитись як в надшвидкім кіно — в с і п о д і ї
м о г о ж и т т я аж до цього моменту. Друзі, зокрема Микола Лучкін, бачачи, що я при свідомості, але ніби — дуже вражений, вважали, що то від падіння , бо й дихання відчутно було забив…
Гімнастика спортивна вказала в польоті — як скругленим плечем зустріти землю
і тримати удар. Є такий між нашими вислів «пілот до першої травми». І в новому тисячолітті — ще літаю.
10
В 1990 році один за одним розбились два київських кращих пілоти, вже на моторних
дельтапланах. Бог дав мені: вночі вилетів душею несказанно-високо, зустрівсь з душею Анатолія Клименко і приніс з в і д т и, з гарного й світлого місця, інформацію від душі Анатолія, щоб тут на землі заспокоїлись, таблетки пити перестали, й не одні таблетки… Чесний, тому й повірили. Все добре. Досвід зі мною є.
Касу з грішми часто друзі довіряли.
11
В 1998 році святий Миколай скерував мною: як потрібно гарний стосунок мати не лише до людей, але й до тварин.
Лишивсь один вареник після обіду. Ми мали їхати у Флорівський монастир на Подолі. Святий Миколай вміє легко дати відчути будь-що: візьми вареника з собою…
Приїзджаємо з Людмилою і прикладаємось до його ікони, яка у ніші стіни (ззовні).
Відчуваю: треба дати вареника.
Виймаю: а кому??? Нікого нема.
Тут з півтьми — з’являється перед іконою сірий кіт…
12
Син родича мого, Олександр Гудзь, в м. Феодосія навчався у 8 класі школи і,
оскільки він в підлітковому віці сильно заперечував на словах своїй рідній мамі,
значний час, Бог попустив йому травму хребта, і травма вже проявилась в напухлості і в запальному процесі, також в болях хребта.
Він послухавсь мене, ми пішли в Кафедральний храм на горі в Феодосії, стали на коліна перед образом Божої Матері і молились за його зцілення.
Після того прийшли до нього додому і йому захотілось спати. Встав він від сну вже здоровим. І — врозумленим…. На радість батькам, і вони пам’ятають.
ID:
1033758
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Епічний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Релігійна лірика й духовні вірші
дата надходження: 21.02.2025 14:37:30
© дата внесення змiн: 21.02.2025 14:43:45
автор: Шевчук Ігор Степанович
Вкажіть причину вашої скарги
|
