Любов, як аромат півоній
Солодке вино у бокалі.
Богиня струн ніжних симфоній
Чарує, як Діва у вуалі.
Я подарую тобі любов ,
Квіти натхнення, щастя, і краси.
Вона лік душі - сердець покров
Є ніжна пісня на всі голоси.
Подарую ніжність і ласку,
Зійду я зіркою у твоїх снах.
Намалюю тобі я казку...
Обійму лебединно у піснях...
Візьму тебе мила на руки
Понесу, де навесні цвіте сад...
Заграють милозвучно звуки
Подарує мить щастя зорепад.
Подарую світлі почуття
Голубу блакить - безкрає небо.
На серці напишу твоє ім'я
Встелю троянди до ніг для тебе.
ТИ МОЯ ПІСНЯ СПІВАЄ ЯРОСЛАВ ГУДИМА
ТИ - МОЯ ПІСНЯ
Я люблю тебе, як сонце день,
Як ясен місяць - ніч циганку.
Ти - моя муза - із пісень
подих повітря - на світанку.
Ти - ніжна пісня - квітка раю
Закохані у тебе ясени .
Ти - музика із небокраю,
Блаженнії малюєш сни .
Грає скрипка у моїх руках...
Я ноти підберу для вальсу.
Як море звуки розлива ...
Я подарую квітку айстру.
Співаю тобі пісню цю -
І увесь світ до ніг нахиляю...
Тебе я лебідку обійму
І Скажу : " Як тебе я кохаю""
За Листопадом знов зима,-
Стоять дерева в позолоті.
Айстри нагадають - Зорепад ....
Рай літа - у магічній ноті.
---------------
ПО СТЕЖЦІ ЛІТА ЙДУ ДО ТЕБЕ
Зацвіла цвітом черемшина
Пахне , так п'янко медовий нектар.
Біленьку фату вдягла калина
Вклонилась до зоряних стожар.
Ми , як два голуби з тобою,
Що воркуюють у парі в гаю.
У мріях злітають під горою...
Стрічають першу зірку в маю.
Вітер розпустив вербі коси
В смарагдові очі заглядає.
Ніч розсипає в трави роси
Там ,де лебідь лебідку чекає.
По стежці літа йду до тебе...
Там , де все , як в казці мов у раю.
Лечу мов закоханий лебідь,
щоб сказати :"що тебе я люблю".
Несу тобі ромашки білі
У них краса ,як струна дзвенить.
Щоб згадала у заметілі
Наше літо, і цю блаженну мить.
----------------
----------------------
ТИ ПРИХОДИШ У СНИ
Вже жовте листя опадає в саду
А дерева похили додолу віти.
Я знаю, що більше туди не прийду
Сплило за водою у даль наше літо.
А там , де вчора цвіла цвітом вишня
Там у споришах сад - отави вколіно.
Ти приходиш у сни спогад колишній,
Як цвіт весна - гарна смаглява дівчина.
Висока, струнка , чорні - чорні брови...
На біленькім личку ямочки на щоці.
Цвіла немов ружа цвітом медовим
Мов біла лебідка на воді, на ріці.
Холодно...метуть білі сніги Зима...
Бачу я твій образ наче у тумані...
Ми розійшлись ...розцвітає квіт весна
Нагадує про тебе на зорі ранній.
Ходжу один, як лебідь одинокий
Ти вийшла давно заміж у тебе сім'я.
Біжить стрімко вода, як роки в потоки...
Ти снишся... І приходиш у сни , як зоря.
Знаєш ,не можу тебе я забути ,-
Ще й досі тебе я люблю ,і кохаю.
За моїм вікном зима місяць лютий...
Я тебе по забутих стежках шукаю.
М ЧАЙКІВЧАНКА
Чудова поезія! 
