Поглянь, яка чудова ніч — Таємнича пора. Дивись, їй зорі впали з пліч, Наче наші літа. Прозоре небо огортає нас, І у дрімоті завмирає час. Мов пензель геніального митця, Полонить наші втомлені серця. Приспів І місяць вишиває сріблом-золотом, Співає колискову ніжно й солодко. Мандрує тихо горами й левадами, Кохання сипле щедро зорепадами. Під сяйвом дивовижних свіч Дозріває роса. Ця українська тиха ніч ― Неймовірна краса. Блукає вітер поміж травами, Співають цвіркуни отавами. Вустами щирими, дівочими Ця ніч любов нам напророчила. Приспів І місяць вишиває сріблом-золотом, Співає колискову ніжно й солодко. Мандрує тихо горами й левадами, Кохання сипле щедро зорепадами. © Ольга Береза
ID: 1026862 ТИП: ПісняСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 19.11.2024 17:30:01 © дата внесення змiн: 19.11.2024 17:30:01 автор: Ольга Береза
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie