Ломають людей не зламані люди
А ті від яких відмовилися !
Де в потаємних куточках душі - палає криком тиша
Де маяк що веде до скелі -
Там зовсім інший порятунок.
Я,мабуть зламаний радар -
Що чітко вказує - небезпека!
Навіть попри те,що її немає...
Я ніби хочу сказати щось важливе
Та думки ,як в'язь мотузок
Стають ще більшими !
Я ,як тривожний розлад
Чи розібраний годинник?!
Хто я?!
Фото на папері ,де папір то життя.
Чи я затертий калейдоскоп -
Де уламки все ще не складаються!
Як зосередитися серед пустелі-
Де пустеля ,то твоя душа !
Я вмію говорити про складність -
під запис чи під сумнів.
Та вперто до останньої секунди .
-навіщо це зараз?!
Я не взмозі контролювати процес.
То відстань - справжня каторга!
Де хтось старанно пильнує нас.
А щось дуже важливе ховає час!
Це як інсайт з психотерапії
Який жорстоко роз'бав нас!
Це не халепа ,це потрібний сеанс!
