Я теж молюсь за кожного солдата,
Бо кожна смерть мені вогнем пече,
Щоб сина вдома дочекалась мати,
Щоб Ангел їм підставив там плече.
Теж плачу кожен день і мої сльози,
Спалили душу геть в мені до тла,
Вдова і мама чорну хустку носять,
Сім'я щасливою недавно ще була.
Та найстрашніше - безвісти загинув,
Можливо ще живий або в полоні,
Молюсь, як ненька за чужого сина,
Звожу до Бога серце та долоні...
Почуй нас, Боже, Там високо в небі,
Тобі відомі рідних всі молитви,
Верни живими тата сину й доні,
Верни синів додому з поля битви!
Не ми прийшли, чужого на не треба,
Боронимо ми землю тут свою,
Є твоя воля на землі й на небі,
Ми хочем жити мирно, як в раю.
Лиш в Тебе справедливий суд і кара
І воля хай на все буде Твоя,
Розвій Ти ворогів як чорну хмару,
Щоб квітла українська вся земля.
Галина Грицина.
