На серцетканно білім полотні
Стежкую кроки першістю стібків
Відболених мережок і хрестів
Покладених навскіс, чи геть зіркатих
Забитих швами, на причілку хати
Де хрущ самотній літо відгудів.
Все менше сили у життя мотку
Здається вчора, в юнім сповитку
Молитись вчилась в першім колоску
Міцними нитьми Богу вишивалась
Живими кольорами сповідалась
Із щедровзорів у душі кутку.
І пацьоркують на святім шитві
Голкують рясно серце на щиті,
Залишені лиш сам на сам й мені
Відбджолені сліди живого ранку
Розказаного нічкою світанку
На свіжовідсвічкованому тлі.
Марія Дребіт
14.05.2024 Португалія
