гамселить кулак по повітрю
то тут то там —
може колись
і почує стукіт
у двері оббиті синьою ржею
де прищемлені птахи поривань
давно вже просяться впасти
але не можуть
натомість падає дощ
лишаючи гальмівні сліди —
доріжки насиченіших
відтінків на листі
й когось вигулює час
на довшому ніж зазвичай
повідці
скидаючи
цвіркунів і цикад
до заводських настройок
плетучи
павутину із брів
лягаючи
на перші шпальти кори —
одразу глибокі
одразу споріднені
там протяг дверний
страхує від безруху
за кілька птахів на рік
там той хто не спить
намагається
розбудити будильник
23.03.24
