Тиха, тендітна і сонячна,
Стукає осінь в двори.
Поки для нас ще незвична...
Мріють про щось вечори.
Хоч молода та приваблива,
Важко зрівняти із літом.
Входиш спокійно, неква́пливо,
Поки ти з нами привітна.
Любо втішаєш нас сонечком,
І вітерцем прохолодним.
Раді такому початку,
Зміниш ти літечко зморене.
Літо! Присядь на лавчину,
Ти вже не те, що було.
Бабине літо - хвилинне,
В душах уже відцвіло.
Ти полетиш десь далеко,
В теплий, чужий тобі край.
Поряд летять ось лелеки...
Край свій , прошу, пам"ятай!.
Майстерно,красиво, душевно! 
Удачі Вакм і натхнення! 
