Не помиляються лише мерці.
Ніхто з людей не ідеальний,
Але ми всі, і кожен з нас - творці,
Які прийшли творити у цей світ сакральний.
Минуле не вернеш, як не крути,
Є тільки те, що творимо всі нині
І спотикаючись ми йдемо до мети
В якій в любові ми усі єдині.
Чи не достатньо вже робили помилки,
Одні і ті ж, що мудрим не пасує?
Чи не достатньо крали у сліпців
І забирали в тих, кому бракує?
Куди ішли, що будували всі?
Забули про повагу? Чи ніколи не любили?
Це все було, це все пройшли...
Настав наш час здобути справжню силу.