Із дошкульною бідою,
Що зустрів ти на шляху,
Удавайся враз до бою,
Щоб здолать її, лиху,
Як, звичайно, ти не можеш
Стороною обійти.
Ту біду ти переможеш.
Лиш не сумнівайся ти
І усіх зусиль, що маєш
Ти, до того доклади,
Тих, якими подолаєш
Ти її раз й назавжди.
Слід боротися з бідою,
Щоб її перемогти,
Бо вона сама собою
Ввік не піде, як би ти
Не бажав того, мій друже.
Ні, не піде геть вона,
Адже тій біді байдуже,
Що страждаєш ти сповна,
Бо вона не відчуває
Ні жалю, ні співчуття
В тую мить, як проникає
У твоє людське життя.
Та й узагалі, всяк знає
Ще від самих початкíв,
Що біда в собі не має
Ні думок, ні почуттів
На відміну від людини,
У якій вони живуть
З миті першої, щоднини
З нею по життю ідуть,
Бо у них же й полягає
Сенс єдиного життя,
А біда, що місце має
В нім, хай йде у небуття.
Євген Ковальчук, 14. 08. 2020
ID:
986596
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 19.06.2023 19:24:40
© дата внесення змiн: 19.06.2023 19:24:40
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|