Із дошкульною бідою,
Що зустрів ти на шляху,
Удавайся враз до бою,
Щоб здолать її, лиху,
Як, звичайно, ти не можеш
Стороною обійти.
Ту біду ти переможеш.
Лиш не сумнівайся ти
І усіх зусиль, що маєш
Ти, до того доклади,
Тих, якими подолаєш
Ти її раз й назавжди.
Слід боротися з бідою,
Щоб її перемогти,
Бо вона сама собою
Ввік не піде, як би ти
Не бажав того, мій друже.
Ні, не піде геть вона,
Адже тій біді байдуже,
Що страждаєш ти сповна,
Бо вона не відчуває
Ні жалю, ні співчуття
В тую мить, як проникає
У твоє людське життя.
Та й узагалі, всяк знає
Ще від самих початкíв,
Що біда в собі не має
Ні думок, ні почуттів
На відміну від людини,
У якій вони живуть
З миті першої, щоднини
З нею по життю ідуть,
Бо у них же й полягає
Сенс єдиного життя,
А біда, що місце має
В нім, хай йде у небуття.
Євген Ковальчук, 14. 08. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2023
автор: Євген Ковальчук