Під вечір більше сподівань,
Як марево кохання, ніби є, а ніби було...
Тих лагідних ночей, зізнань,
Тендітне серце не відчуло.
Лиш зорі - проблискові маяки,
Підказують шляхи крізь осінь.
Потужні хвилі, моря бурлаки
Несуть думки у далечінь,
Лишаючи на скронях просідь.