Упали роси у духм'яні трави
І вранішній серпанок землю сповива.
Десь ще блукають відблиски заграви
Та світ від сну потроху ожива.
Затріпотіла птаха в верболозі,
І плеск води почувся у ставку...
Ще сон тримає землю у облозі
Та ранок думку вже несе таку:
В пейзажі літнім, в божій благодаті,
Щоб знову залунав дитячий сміх,
Щоб мир і спокій поселився в хаті -
Потрібна перемога нам для всіх.
8.09.22
