Чому зі сходу вітер свіжий, а з півдня крижаний,
Не звідати, доки не всохне джерело вітрів,
І більше не потоне вітер західний
В вітрах, які несуть плоди й лушпиння
Численних сотень втрат;
Чому шовк ніжний, а каміння ранить,
Щодня розпитує дитина,
Чому нічні дощі і кров з грудей
Удвох тамують спрагу, їй відповідь страшна.
Коли приходить Дід Мороз? питають діти.
Чи можна хвіст комети стиснути в кулак?
Лише тоді, коли падінь і злетів пил
Забризкає дитячі очі давно забутим сном
І сутінки наповняться дитячим жахом,
Привітно відгукнеться відлуння з даху.
Усе відомо: зорі сповіщають
Веління відправлятися вслід вітру,
При цьому заклики зірок, які лунають
Час від часу з небозводу,
Не всі почують, бо зірки згасають.
Я чую втішне „Будь задоволений”,
Немов дзвіночок в коридорах,
Й „Не знаю відповідь”, і знаю,
Не відгукнуться на дитячий плач
Ані відлуння, ані дід мороз,
Ні привиди комет над піднятими кулаками.
Thomas Dylan WHY EAST WIND CHILLS
Why east wind chills and south wind cools
Shall not be known till windwell dries
And west's no longer drowned
In winds that bring the fruit and rind
Of many a hundred falls;
Why silk is soft and the stone wounds
The child shall question all his days,
Why night-time rain and the breast's blood
Both quench his thirst he'll have a black reply.
When cometh Jack Frost? the children ask.
Shall they clasp a comet in their fists?
Not till, from high and low, their dust
Sprinkles in children's eyes a long-last sleep
And dusk is crowded with the children's ghosts,
Shall a white answer echo from the rooftops.
All things are known: the stars' advice
Calls some content to travel with the winds,
Though what the stars ask as they round
Time upon time the towers of the skies
Is heard but little till the stars go out.
I hear content, and 'Be Content'
Ring like a handbell through the corridors,
And 'Know no answer,' and I know
No answer to the children's cry
Of echo's answer and the man of frost
And ghostly comets over the raised fists.
